Марио Виджиано

Марко Рицці, ще пахнучий оливковою олією з рідного Неаполя, крутив кермо жовтого «Шевроле» по Брукліну. В салоні — сліди вчорашнього пасажира: подерта квитанція з адресою «Флатбуш-авеню, 45» і пляма від еспрессо на сидінні. «Ти знову везеш мене в аеропорт? — хрипіла по рації Джина, диспетчерка з Бронкса. — Джексон вилетів у лікарню, треба підхопити стару з вокзалу». Біля Пенн-стейшн Марко зустрів Луку, свого кума, що торгував каштанами: «Чув, банда з Куінса шукає водіїв для «перевезень». Не